середа, 26 лютого 2014 р.

Абрамов Микола Єгорович

Абрамов Микола Єгорович, 1918 р., Тверська обл., Російська Федерація. Лейтенант. Загинув у бою. 14. 12. 1944 р.

Книга пам’яті України. Дніпропетровська обл.; Кривий Ріг. Криворізький р-н (т. 8) / Головна ред.. кол.: І. О. Герасимов (керівник) та ін..; обласна ред.. кол.: О. С. Федосєєв (керівник) та ін.. – Дніпропетровськ: Січ, 1995. – 615 с.

У восьмому томі Книги вкарбовано імена громадян України – міста Кривого Рога та Криворізького району на Дніпропетровщині, полеглих у боях, загиблих, пропалих безвісти, воїнів інших колишніх республік СРСР, похованих на території міста і району.

Абрамов Іван Дмитрович

Абрамов Іван Дмитрович, Вологодська обл., Російська Федерація. Рядовий. Помер від ран 17. 03. 1945 р. Похований: Польща.

Книга пам’яті України. Дніпропетровська обл.; Кривий Ріг. Криворізький р-н (т. 8) / Головна ред.. кол.: І. О. Герасимов (керівник) та ін..; обласна ред.. кол.: О. С. Федосєєв (керівник) та ін.. – Дніпропетровськ: Січ, 1995. – 615 с.

У восьмому томі Книги вкарбовано імена громадян України – міста Кривого Рога та Криворізького району на Дніпропетровщині, полеглих у боях, загиблих, пропалих безвісти, воїнів інших колишніх республік СРСР, похованих на території міста і району.

Абрамов Григорій Павлович

Абрамов Григорій Павлович, 1909 р. Рядовий. Загинув 25. 11. 1944 р. Похований: Угорщина.

Книга пам’яті України. Дніпропетровська обл.; Кривий Ріг. Криворізький р-н (т. 8) / Головна ред.. кол.: І. О. Герасимов (керівник) та ін..; обласна ред.. кол.: О. С. Федосєєв (керівник) та ін.. – Дніпропетровськ: Січ, 1995. – 615 с.


У восьмому томі Книги вкарбовано імена громадян України – міста Кривого Рога та Криворізького району на Дніпропетровщині, полеглих у боях, загиблих, пропалих безвісти, воїнів інших колишніх республік СРСР, похованих на території міста і району.

Абакумов Дмитро Гаврилович

Абакумов Дмитро Гаврилович, 1918 р., Курська обл., Російська Федерація. Мол. сержант. Загинув у бою 09. 02. 1942 р. Похований: Тверська обл.., Російська Федерація. 

Книга пам’яті України. Дніпропетровська обл.; Кривий Ріг. Криворізький р-н (т. 8) / Головна ред.. кол.: І. О. Герасимов (керівник) та ін..; обласна ред.. кол.: О. С. Федосєєв (керівник) та ін.. – Дніпропетровськ: Січ, 1995. – 615 с.

У восьмому томі Книги вкарбовано імена громадян України – міста Кривого Рога та Криворізького району на Дніпропетровщині, полеглих у боях, загиблих, пропалих безвісти, воїнів інших колишніх республік СРСР, похованих на території міста і району.

Абаканович Ярослав Станіславович

Абаканович Ярослав Станіславович. Ст. сержант. Загинув серпень 1944 р.

Книга пам’яті України. Дніпропетровська обл.; Кривий Ріг. Криворізький р-н (т. 8) / Головна ред.. кол.: І. О. Герасимов (керівник) та ін..; обласна ред.. кол.: О. С. Федосєєв (керівник) та ін.. – Дніпропетровськ: Січ, 1995. – 615 с.

У восьмому томі Книги вкарбовано імена громадян України – міста Кривого Рога та Криворізького району на Дніпропетровщині, полеглих у боях, загиблих, пропалих безвісти, воїнів інших колишніх республік СРСР, похованих на території міста і району.

АБАЄВ Павло Іванович

АБАЄВ Павло Іванович, 1897 р. Рядовий. Загинув у бою 06. 03. 1944 р. Похований: м. Кривий Ріг, Центрально-Міський р-н.

Книга пам’яті України. Дніпропетровська обл.; Кривий Ріг. Криворізький р-н (т. 8) / Головна ред.. кол.: І. О. Герасимов (керівник) та ін..; обласна ред.. кол.: О. С. Федосєєв (керівник) та ін.. – Дніпропетровськ: Січ, 1995. – 615 с.

У восьмому томі Книги вкарбовано імена громадян України – міста Кривого Рога та Криворізького району на Дніпропетровщині, полеглих у боях, загиблих, пропалих безвісти, воїнів інших колишніх республік СРСР, похованих на території міста і району.

вівторок, 25 лютого 2014 р.

КРИВОРІЗЬКИЙ РАЙОН. Поховані на території району

КРИВОРІЗЬКИЙ РАЙОН. Поховані на території району

А  Б  В  Г  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ь Ю  Я

Книга пам’яті України. Дніпропетровська обл.; Кривий Ріг. Криворізький р-н (т. 8) / Головна ред.. кол.: І. О. Герасимов (керівник) та ін..; обласна ред.. кол.: О. С. Федосєєв (керівник) та ін.. – Дніпропетровськ: Січ, 1995. – 615 с.

У восьмому томі Книги вкарбовано імена громадян України – міста Кривого Рога та Криворізького району на Дніпропетровщині, полеглих у боях, загиблих, пропалих безвісти, воїнів інших колишніх республік СРСР, похованих на території міста і району.

КРИВОРІЗЬКИЙ РАЙОН. Пропалі безвісті

КРИВОРІЗЬКИЙ РАЙОН. Пропалі безвісті

А  Б  В  Г  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ь Ю  Я

Книга пам’яті України. Дніпропетровська обл.; Кривий Ріг. Криворізький р-н (т. 8) / Головна ред.. кол.: І. О. Герасимов (керівник) та ін..; обласна ред.. кол.: О. С. Федосєєв (керівник) та ін.. – Дніпропетровськ: Січ, 1995. – 615 с.

У восьмому томі Книги вкарбовано імена громадян України – міста Кривого Рога та Криворізького району на Дніпропетровщині, полеглих у боях, загиблих, пропалих безвісти, воїнів інших колишніх республік СРСР, похованих на території міста і району.

КРИВОРІЗЬКИЙ РАЙОН. Полеглі в боях, загиблі та померлі від ран

КРИВОРІЗЬКИЙ РАЙОН. Полеглі  в боях, загиблі та померлі від ран

А  Б  В  Г  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ь Ю  Я

Книга пам’яті України. Дніпропетровська обл.; Кривий Ріг. Криворізький р-н (т. 8) / Головна ред.. кол.: І. О. Герасимов (керівник) та ін..; обласна ред.. кол.: О. С. Федосєєв (керівник) та ін.. – Дніпропетровськ: Січ, 1995. – 615 с.

У восьмому томі Книги вкарбовано імена громадян України – міста Кривого Рога та Криворізького району на Дніпропетровщині, полеглих у боях, загиблих, пропалих безвісти, воїнів інших колишніх республік СРСР, похованих на території міста і району.

Кривий Ріг. Поховані на території міста

Кривий Ріг. Поховані на території міста

А  Б  В  Г  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ь Ю  Я

Книга пам’яті України. Дніпропетровська обл.; Кривий Ріг. Криворізький р-н (т. 8) / Головна ред.. кол.: І. О. Герасимов (керівник) та ін..; обласна ред.. кол.: О. С. Федосєєв (керівник) та ін.. – Дніпропетровськ: Січ, 1995. – 615 с.

У восьмому томі Книги вкарбовано імена громадян України – міста Кривого Рога та Криворізького району на Дніпропетровщині, полеглих у боях, загиблих, пропалих безвісти, воїнів інших колишніх республік СРСР, похованих на території міста і району.

Кривий Ріг. Пропалі безвісті

Кривий Ріг. Пропалі безвісті

А  Б  В  Г  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ь Ю  Я

Книга пам’яті України. Дніпропетровська обл.; Кривий Ріг. Криворізький р-н (т. 8) / Головна ред.. кол.: І. О. Герасимов (керівник) та ін..; обласна ред.. кол.: О. С. Федосєєв (керівник) та ін.. – Дніпропетровськ: Січ, 1995. – 615 с.

У восьмому томі Книги вкарбовано імена громадян України – міста Кривого Рога та Криворізького району на Дніпропетровщині, полеглих у боях, загиблих, пропалих безвісти, воїнів інших колишніх республік СРСР, похованих на території міста і району.

Кривий Ріг. Полеглі в боях, загиблі та померлі від ран

Кривий Ріг. Полеглі  в боях, загиблі та померлі від ран

А  Б  В  Г  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ь Ю  Я

Книга пам’яті України. Дніпропетровська обл.; Кривий Ріг. Криворізький р-н (т. 8) / Головна ред.. кол.: І. О. Герасимов (керівник) та ін..; обласна ред.. кол.: О. С. Федосєєв (керівник) та ін.. – Дніпропетровськ: Січ, 1995. – 615 с.

У восьмому томі Книги вкарбовано імена громадян України – міста Кривого Рога та Криворізького району на Дніпропетровщині, полеглих у боях, загиблих, пропалих безвісти, воїнів інших колишніх республік СРСР, похованих на території міста і району.

пʼятниця, 7 лютого 2014 р.

Грай, бандуристе.

1936-й став для середньої школи № 37 поворотним. З приміщення барачного типу ії перевели поближче до шахти «Гвардійська» в новий, просторий і світлий будинок. Зітхнули вільніше вчителі й учні. Започаткувалося багато добрих справ. Отак заснували гурток бандуристів. Перший у нашому місті.
Бажаючих вчитися грати на старовинному інструменті було багато. Та де взяти бандури? Тут допоміг учитель праці І. Брайко. Він мав золоті руки й потяг до музики. Разом із старшокласниками вчитель виготовив тридцять музичних інструментів. Першим керівником бандуристів був шкільний математик О. Буряченко. Згодом його справу продовжив мовник М. Бондаренко.
Бандуристи 37-ї школи ставали відомими на Криворіжжі. Все частіше назва капели звучала на районних, міських конкурсах. Талановита шкільна бандуристка Зіна Гуденко написала музику на слова Т. Г. Шевченко «Пливе човен». Ця пісня увійшла до репертуару капели. 1939 року бандуристи школи потрапили на республіканську олімпіаду в Києві. Вони стали лауреатами. А Зіні за музику до Шевченкової пісні подарували «Кобзар» з іменним підписом від Народного комісаріату освіти. Зараз ця книга зберігається у доньки бандуристки.
Наступного року капелу запросили до Києва з концертом для керівництва і активу республіки. А якраз перед війною капела повинна була поїхати до Москви. Вже зібралися в дорогу, вже вирушили. Дісталися тільки до станції Кривий Ріг – Головний…
У 1945-му струни бандур СШ № 37 задзвеніли вже у поближньому Палаці культури рудоуправління ім. Рози Люксембург. Сорок років працювала з юними бандуристами випускниця 37-ї З. Гуденко. Про ії бандуристів линула добра слава далеко за межі району і міста. Дзвінкі струни бандур не стихають і нині. Продовжує прищеплювати прихильність до музики керівник ансамблю бандуристів, колишня артистка хору імені Григорія Верьовки Ніна Синельникова.
Звичайно, не вся сучасна молодь захоплюється народною музикою. Пересічний підліток радше послухає зарубіжну «попсу». Але місце української пісні, української мелодії, українського інструмента повинне знайтися у кожній криворізький душі. І саме бандура глибоко торкає струни наших душ у часи смутку, глибоких роздумів, чи не так?

Ганна ГЛУШКО, член молодіжної редакції «ЧГ».

Джерело інформації: Газета «Червоний гірник» № 78 (19894) від 21. 05. 2005 року.

Надія Егорова й інші

Коли гітлерівці відступали, вони підірвали 77 шахт. У тому числі й Кіровку. Наступного дня після визволення міста головний інженер М. Губський зібрав мітинг. Записали тих, хто взявся за відбудову. Сформували бригади теслярів, мулярів, електриків, штукатурів. І якщо німці за 2,5 року не змогли видобути на руднику й тонни руди, то вже 25 квітня 1944 року нагора пішла перша металургійна сировина Кіровки, так потрібна для остаточної перемоги над фашистами.
Наступного, 1945 року, шахта ім. Кірова видала 775 тисяч тонн руди. Більшість гірників під цей час воювали. Кадрів бракувало. Й тоді конторська працівниця Надя Єгорова (нині почесний громадянин Кривого Рогу) сформувала жіночу бригаду бурильників. Ії підтримали інші кіровчанки. Чотири рази Державний оборони й ВЦРПС присуджували кіровцям почесне звання кращого рудника країни. У 80-ті роки Кіровка давала руди більше, аніж будь-яка інша шахта. Видобувала за одну добу стільки, що залізничний состав з цією рудою був би завдовжки 6 кілометрів.

В рудничному музеї підготовлено цими днями стенд «Вклад кіровців у Велику Перемогу». Там поміщено фото земляків, котрі особливо відзначилися на фронтах війни. Поруч – знімки тих, хто брав найактивнішу участь у відновленні рудника.

Ф. РАГУЛЬСКИЙ, доглядач музею бойової й трудової слави рудоуправління ім. Кірова.


Джерело інформації: Газета «Червоний гірник» № 78 (19894) від 21. 05. 2005 року.

КРИВБАСЕ МИЛИЙ


КРИВБАСЕ МИЛИЙ
Музика й вірші М. Прохницького

Люблю Кривбас – залізорудне місто,
Таке велике, гарне, гомінке,
У ньому щастя жити і трудитись.
Воно буя, квітує і росте.

Приспів:
Кривбас ласкавий, Кривбас привітний,
Ти зігріваєш серце людям всім.
Ти – наша слава, навіки рідний,
Кривбасе милий, дорогий.

В часи лихоліття, які не забути,
Ти не скоривсь, окупантів прогнав,
Відбудувався, гарним став, могутнім,
Тебе шанують люди всіх держав.

Приспів.
Розправив плечі, став знаменитим,
До тебе їздять люди звідусіль,
У тебе вчаться, як красиво жити,
Розкрив ти двері для усіх країв.

Приспів.

Джерело інформації: Газета «Червоний гірник» № 78 (19894) від 21. 05. 2005 року.


ГОЛОВА ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ Жителям міста Кривий Ріг Дніпропетровської області

ГОЛОВА ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ
Жителям міста Кривий Ріг Дніпропетровської області

Сердечно вітаю жителів Кривого Рогу з 230-річницею його заснування і Днем міста.
Кривий Ріг – перлина України, яскрава частка ії історії, місто, багате на події і видатних людей. Кожне покоління збагачує і прикрашає його, звеличує своїм розумом і руками, натхненною працею і талантами. Пломенистими барвами у вінку слави міста сяє подвиг воїнів, партизанів і підпільників, трудівників тилу, що відстояли рідну землю, власний дім і майбутнє країни у Великій Вітчизняній війни.
Особливе місце належить Кривому Рогу в економіці України. Багатства надр роблять Криворізький басейн унікальною природною кладовою планети. Дев'ять із десяти тонн залізної руди в нашій країни видобувається у Кривбасі. Ваша руда, метал принесли Криворіжжю всесвітню славнозвісність. Український народ високо цінує ваш внесок у економічний розвиток України, поліпшення життя людей, зміцнення нашої державності.
Немає сумніву, що криворіжці порадують Батьківщину новими досягненнями, як відкриють шлях до достатку і процвітання.
Нехай же свято міста прийде у ваші оселі добробутом, злагодою і миром, дитячими посмішками.
Бажаю вам міцного здоров'я, щастя в родинах, добра і благополуччя.

                                                                                                         Володимир ЛИТВИН.


Джерело інформації: Газета «Червоний гірник» № 78 (19894) від 21. 05. 2005 року.